Остеохондроз – дистрофічні та дегенеративні зміни хрящових та кісткових тканин. Остеохондроз хребта може виникати у шийному, грудному чи поперековому відділі. Прогресування захворювання призводить до руйнувань зв'язок, структури суглобів, міжхребцевих дисків.
Остеохондроз хребта у грудному відділі зустрічається не часто. Це зумовлено особливостями його будови. Його рухливість нижче, ніж шийного та поперекового відділів. Частину навантаження беруть він ребра і грудина. Небезпека патології у складності її діагностики. Симптоматика схожа на інші захворювання, виявляється вона досить пізно, що ускладнює процес лікування.
Причини виникнення недуги
Розвиток грудного остеохондрозу пов'язане з порушенням метаболізму та посиленням навантаження на міжхребцеві диски. Усередині міжхребцевого диска знаходиться пульпозне ядро, оточене фіброзним кільцем. При його пошкодженні відбувається висихання та втрата амортизаційних якостей ядра. Внаслідок дегенеративних процесів відбувається запалення та затискач нервових волокон спинного мозку.
Причинами остеохондрозу можуть стати:
- спадковість;
- міжхребцеві грижі;
- наявність остеофітів;
- погане кровопостачання спинного мозку внаслідок перетискання судин;
- порушення обміну мінералів (зокрема, дефіцит кальцію);
- викривлення хребта, у якому створюється нерівномірне навантаження на диски;
- травми грудного відділу внаслідок падіння, забиття, удару;
- заняття силовими видами спорту, регулярні підняття важких речей;
- сидячий образ життя.
Симптоми та відчуття при грудному остеохондрозі
На клінічну картину патології впливає кілька факторів:
- рівень ушкодження хребта;
- вік хворого;
- стадія патологічного процесу (загострення чи ремісія).
Симптоми остеохондрозу грудної клітини характеризуються різноманітністю та неспецифічністю, тому захворювання часто плутають з іншими патологіями.
Основні ознаки грудного остеохондрозу:
- Дорсаго – різкий раптовий біль у ділянці грудної клітки та спини («грудний простріл»), хворий відчуває утруднення дихання.
- Дорсалгія – незначний біль у ділянці уражених хребців, який розвивається поступово протягом кількох тижнів. Біль може посилюватися при глибокому вдиху, нахилах убік та вперед, а також тривалому знаходженні в статичній позі.
Відчуття сильного оперізувального болю і порушення дихання пов'язують з міжреберною невралгією, при якій здавлюються нервові коріння. Інтенсивність болю зазвичай посилюється післяобідній час і стихає після нічного сну.
Серед неврологічних симптомів можна назвати:
- порушення чутливості кінцівок;
- оніміння серцевого м'яза;
- пульмональний синдром;
- поколювання, печіння, оніміння шкіри;
- посмикування та спазм м'язів;
- відчуття присутності стороннього предмета в глотці при локалізації остеохондрозу у верхньому грудному сегменті.
Міжреберна невралгія – супутній симптом дегенеративно-запальних патологій хребта (остеохондрозу, усунення хребців, сколіозу). Але її поява нагадує ознаки різних захворювань органів очеревини та грудної області.
Зверніть увагу!Часто біль виникає у верхніх зонах грудного відділу, поступово охоплюючи його повністю, а також у ділянці лопаток (нагадує стенокардію). Болі у правому підребер'ї виникають при остеохондрозі середнього грудного відділу. Їх можуть діагностувати як панкреатит чи холецистит. Болючість у сфері ШКТ буває при ураженнях нижнього сегмента грудної області хребта, імітуючи захворювання кишечника.
Стадії розвитку захворювання
Ступені розвитку захворювання пов'язані з патологічними порушеннями хребта, котрим характерні певні клінічні симптоми.
Виділяють 4 періоди розвитку хвороби:
- 1 ступінь- Поява тріщин всередині фіброзного кільця, після чого в нього проникає рідина пульпозного ядра. З'являється больовий синдром, що локалізується лише у ураженій ділянці. Можуть бути біль у ділянці серцевого м'яза, м'язові судоми.
- 2 ступінь– між хребцями з'являється аномальна рухливість, у грудному відділі помітні підвивихи. При тривалій статичній позі або під час руху відчувається дискомфорт та посилення болю.
- 3 ступінь- Розрив фіброзного кільця, вихід за його межі пульпозного ядра. Відбувається утворення міжхребцевих гриж. Це стає причиною сильного оперізувального болю, порушення рухливості та інших симптомів.
- 4 ступінь– патологічні процеси поширюються межі хребетного стовпа. До дегенеративно-дистрофічних змін залучаються навколохребцеві зв'язки, розвивається фіброз.
Діагностика
Високу інформативність має рентгенографія. На наявність патології вказують:
- нерівні краї дисків;
- збільшення та загостреність гачкоподібних відростків;
- зменшення висоти дисків; деформація їх форми;
- наявність остеофітів.
Іноді проводять рентгенконтрастне дослідження. Контрастна речовина заповнює зруйнований диск, що дозволяє визначити рівень занедбаності патологічного процесу. Не менш інформативними вважаються МРТ та комп'ютерна томографія.
Ефективні методи лікування
Як лікувати остеохондроз грудного відділу? Підхід до терапії має бути комплексним. Необхідно враховувати стадію розвитку недуги, рівень деструктивних процесів, загальний стан хворого.
Медикаментозна терапія
У терапії грудного остеохондрозу застосовують кілька груп препаратів.
- НПЗЗ та міорелаксанти;
- Глюкокортикостероїди. Їхня лікувальна дія більш виражена, ніж у НПЗЗ, але ризик розвитку побічних ефектів вищий.
- Хондропротектори. Вважається, що хондропротектори сприяють ухвалі пошкоджених хрящових тканин. Але їхня ефективність не підтверджена остаточно.
- Сечогінні засоби використовують нетривалий час для зняття набряклості ущемлених нервових волокон у період загострення остеохондрозу.
Народні засоби та рецепти
Застосовують частіше в період ремісії хвороби і лише як додатковий метод лікування.
Лікування остеохондрозу в домашніх умовах за допомогою засобів народної медицини:
- Залити 30-40 г подрібненого кореня селери 1 л окропу. Наполягти 8 годин. Пити тричі на день по 1 десертній ложці.
- Розтопити 150 г свинячого жиру на пару. Додати до нього 2 ложки воску. Підігріти протягом 15 хвилин. Додати 1 ложку аміаку. Розтирати проблемні місця двічі на день. Зберігати засіб у прохолодному місці.
Масаж та ЛФК
Одним із ефективних лікувальних заходів при остеохондрозі є масаж. Він допомагає усунути спазм м'язів, поліпшити кровопостачання проблемної ділянки, нормалізувати функціональний стан хребетного стовпа. При загостренні захворювання рекомендується вібраційний масаж. Після стихання клінічних проявів можна пройти курс класичного масажу.
Масаж не рекомендований при 3 ступені грудного остеохондрозу, коли є міжхребцева грижа. Це може збільшити стан пацієнта.
Мета лікувальної фізкультури та гімнастики при остеохондрозі – покращення рухливості міжхребцевих суглобів, зміцнення м'язового корпусу. ЛФК дозволяє зняти спазми м'язів, прибрати скутість у хребті. Заняття слід проводити щодня під контролем досвідченого інструктора. Їхній план складається індивідуально для кожного пацієнта.
Особливості харчування
Основні принципи правильного харчування при лікуванні грудного остеохондрозу:
- велика кількість білків у раціоні;
- виключення жирного та смаженого;
- їжа має бути варена або запечена.
З раціону потрібно виключити сіль або суттєво обмежити її. Відмовитися від газованих напоїв, що містять кофеїн. Краще замінити їх трав'яними чаями, натуральними соками. Для посилення синтезу хрящової тканини корисно вводити в раціон желе, холодці, колодці, які містять хондроїтин. Для надходження достатньої кількості кальцію, необхідного для здоров'я кісток, необхідно вживати молочні продукти. Дотримання правильного харчування дозволяє запобігти прогресу патологічного процесу.
Заходи профілактики
Щоб запобігти розвитку та загостренню руйнівних процесів у грудному відділі хребта, рекомендується якомога раніше вжити профілактичних заходів та регулярно їх слідувати.
Рекомендації:
- робити щодня спеціальні вправи для спини;
- відмовитися від згубних звичок;
- правильно та збалансовано харчуватися;
- нормалізувати вагу;
- при сидячій роботі 10 хвилин щогодини потрібно робити розминку;
- займатися плаванням, аквааеробікою;
Грудний остеохондроз зустрічається не дуже часто в порівнянні з шийним та поперековим. Але він не менш небезпечний своїми наслідками для організму. Виявити його на ранніх етапах досить складно через схожість симптомів з іншими патологіями. Тому важливо весь час стежити за здоров'ям хребта, вживати всіх заходів для запобігання патологічним руйнуванням.